Чернявська І. В. Стан імунної системи у хворих на цукровий діабет 2 типу в залежності від наявності супутнього аутоімунного тиреоїдиту.

Об'єкт дослідження: стан імунної системи у хворих на ЦД 2 типу та ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ. Мета дослідження: вивчення особливостей імунологічного статусу у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ та удосконалення існуючих алгоритмів терапії цієї поліендокринопатії. Методи дослідження: клінічно-інструментальні, антропометричні, біохімічні, імуноферментні, статистичні. Уперше доведена терапевтична ефективність комплексної терапії з включенням імунокорегуючих препаратів у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ, яка полягає у нормалізації показників імунного статусу, позитивній клінічній динаміці, а також у покращенні самопочуття хворих. Встановлено особливості взаємозв'язку показників імунного статусу з параметрами вуглеводного і ліпідного обмінів та цитокіновим дисбалансом у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ. Доведено суттєвий внесок активації імунозапального цитокінового ланцюга (за показниками цитокінового профілю) до розвитку, вираженої імуносупресії, що характеризується зниженням рівня CD8+ (цитотоксики/супресори) - клітин, за рахунок чого підвищується ІРІ. Встановлено, що у розвитку імунологічної супресії, яка є підставою для виникнення аутоімунних захворювань, суттєвим внеском є збільшення рівнів прозапальних цитокінів та гіперлептинемія за умов супутнього ожиріння. Визначено особливості позитивного впливу на метаболічні та імунологічні показники імунокорегуючої терапії у комплексному лікуванні сполученої патології ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ.Уточнено прогностичне значення показників лептину, ІЛ-6 та метаболічних порушень у появі та посиленні змін в імунній системі, які полягають в зниженні показників супресивної ланки, та призводять до розвитку й прогресування аутоімунних захворювань у хворих на ЦД 2 типу та у хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з АІТ. Встановлено, що рівні прозапальних цитокінів асоціюються з метаболічними змінами, а гіперлептинемія є метаболічно-гормональним чинником, який сприяє порушенню адекватного балансу між Th1-клітинами та Т-хелперами 2 порядку у бік Th1-лімфоцитів, що має важливе значення у патогенезі аутоімунних захворювань, які характеризуються аутореактивністю Th1-клітин.Галузь використання: едокринологія, сімейна медицина, імунологія.