Данилюк І. В. Концепт "сміх" в українському художньому дискурсі початку ХХІ століття

На основі аналізу широкого фактичного матеріалу (картотека налічує близько 10 000 слововживань) досліджено семантико-структурні особливості мовних засобів, що маніфестують концепт "сміх", визначено їх роль у реалізації адресантно-адресатних відношень, комунікативних стратегій і тактик у художньому тексті; простежено специфіку їх вербалізації в ремарках і репліках у ДТ, проаналізовано їх асоціативно-образний потенціал та особливості сполучуваності; з'ясовано, що номінації, які його представляють, виконують такі функції: у текстах прози - спонукально-аксіологічну, контактно-інформаційну, функцію формування образу внутрішніх комунікантів; стилістичну, образотвірну, зображально-оцінну; драми - внутрішньоаксіологічну та емоційно-експресивну - у репліках; комунікативно-інформаційну й деструктивно-знецінювальну - у ремарках та поезії - ідіостилістичну, експресивну, креативну.