Муравська О. М. Клініко-інструментальна характеристика кардіогенного ішемічного інсульту, зумовленого гострим інфарктом міокарда.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики ІІ, зумовленого гострим ІМ, на основі вивчення особливостей неврологічних порушень, стану церебральної і центральної гемодинаміки, структурних змін головного мозку, особливостей ІМ, серцевих порушень. Інсульти з ІМ мали більший неврологічний дефіцит та гірше функціональне відновлення, ніж без ІМ. В гострому періоді ІМ розвинулись легкі КП, в постінфарктному періоді - помірні. Переважали середні та великі вогнища ішемії головного мозку. При ГДІ вогнища локалізувалися поверхнево в кірково-підкіркових відділах на межі двох судинних басейнів, мали неправильну форму. При КЕІ - в кірково-підкіркових відділах лівої лобної долі, мали клиновидну форму. Оклюзія артерій на стороні інфаркту мозку була зумовлена кардіогенною емболією при ІМ. Стенози <50% на стороні ішемічного ураження не були безпосередньою причиною ІІ, водночас вони погіршували кровотік при ІМ. Значно частіше діагностовано ІМ з зубцем Q, ніж ІМ без зубця Q. Передній ІМ виникав значно частіше, ніж задній. При ГДІ частіше діагностували передній розповсюджений і передньоперегородковий ІМ, СА- та АВ-блокади I-ІІ ст., порушення локальної скоротливості ЛШ, зниження УО та ФВ, підвищення КДР, КСР, КДО і КСО; при КЕІ - передньоверхівковий і перегородковий ІМ, пароксизмальну ФП, тромбоз ЛШ, ділятацію і тромбоз ЛП, аневризму МШП. Врахування найбільш інформативних показників дозволяє поетапно досягти достатньої точності діагностики підтипів інсульту.