Глюдз М. М. Поетика трагічного у творчості Е. М. Ремарка

Дисертація є спробою комплексного вивчення взаємозв'язку проблематики і поетики романної творчості німецького письменника Е. М. Ремарка (1898-1970) у хронологічному аспекті і з активним включенням до обігу наукової характеристики його нероманних творів, які стали відомими широкому загалу читачів і навіть вузькому колу ремаркознавців лише в останні два десятиріччя (п'єси, кіносценарії, оповідання, новели, вірші, комікси, інтерв'ю, есе, листування тощо). Завданням цієї наукової розвідки, у зв'язку з цим, є не тільки поглиблення й поширення змісту вагомих літературознавчих категорій "проблематика" і "поетика", а й здійснення об'єктивного аналізу стрижневих мотивів перш за все романної спадщини Е. М. Ремарка та їхньої художньої реалізації в різних її періодах; тобто тих мотивів, які найбільш яскраво втілює у Е. М. Ремарка категорія трагічного. Об'єктом вивчення виступають проблематика, поетика та способи втілення трагічного у структурі творів Е. М. Ремарка, а предметом дослідження - формування та еволюція трагічного у творчості Е. М. Ремарка раннього, зрілого та пізнього етапів, а також змістові та формальні особливості трагічного, що як модус художності визначає природу конфліктів, впливає на побудову сюжету, систему образів, розвиток характерів. Комплексно схарактеризовано як єдність не лише всі романи Е. М. Ремарка, а й майже вся його нероманна творчість, тобто здійснено спробу зазирнути у творчу лабораторію, в якій письменник експериментував з тематикою, проблематикою та поетикою своїх подальших творів, удосконалюючи свій індивідуальний стиль, формуючи естетичні засади. Робиться висновок, що трагічне у Е. М. Ремарка зображується по-різному на ранньому, зрілому та пізньому етапах творчості, еволюціонуючи від соціального наповнення через екзистенціальне до біологічного та іманентного.