Нанинець В. Я. Діагностика та хірургічне лікування наслідків переломів п'яткової кістки

Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної травматології та ортопедії - лікуванню пацієнтів з переломами п'яткової кістки. Проблема вирішена шляхом покращення діагностики та результатів хірургічного лікування пацієнтів із наслідками переломів п'яткової кістки на основі диференційованого підходу до оперативного лікування. Вперше доведена діагностична недостовірність кута B?hler в якості абсолютної діагностичної ознаки для оцінки наявності та вираженості зміщення задньої суглобової площадки при переломах п'яткової кістки ІІ та ІІІ типів за Sanders. Специфічність кута B?hler становить 1, а чутливість 0,8. Вперше на основі регресійного аналізу встановлено, що на функцію стопи у пацієнтів із неправильно консолідованими переломами п'яткової кістки впливають наявність переднього еквінусу (плюсові значення таранно-метатарзального кута) та вираженість больового синдрому; перший чинник визначає наявність анатомічних змін, другий - функціональну некомпенсованість деформації. Встановлена залежність підтверджена відповідною моделлю регресії ( R = 0,6; R 2 =0,4; p <0,05). Вперше встановлено, що деформація стопи при неправильно консолідованих переломах п'яткової кістки є багатокомпонентною: характеризується переднім еквінусом, варусним положеням заднього відділу, розгинальним положенням таранної кістки, що робить її подібною до порожнистої деформації. Достовірність вказаних змін дозволила науково обгрунтувати застосування кісткової пластики при виконанні підтаранного артродезу у хворих із неправильно консолідованими переломами п'яткової кістки.