Курганська В. О. Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції дисмікробіоценозу кишечника у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму шляхом корекції дисмікробіоценозу кишечника на основі комплексного дослідження стану кишкової мікрофлори, імунної системи та мікроелементного обміну. На основі комплексного клініко-лабораторного дослідження було встановлено, що діти шкільного віку, хворі на бронхіальну астму мали кількісні та якісні порушення у складі кишкової мікрофлори, що характеризувались зниженням нормофлори з одночасним підвищенням вмісту умовно-патогенної мікрофлори Ступінь дисбіозу мав виражений зв'язок з тяжкістю основного захворювання. Імунний статус характеризувався вираженим дисбалансом, що проявлявся пригніченням Т-клітинної ланки, порушеннями у В-клітинній ланці зі значною дисімуноглобулінемією, а також достовірним підвищенням прозапального ІЛ-1 та протизапального ІЛ-4 в сироватці крові хворих дітей. Ці зміни прямо залежали від ступеня захворювання. Були також виявлені виражені порушення вмісту біоелементів в сироватці крові, що проявлялись достовірним зниженням цинку і магнію з паралельним підвищенням вмісту міді. В періоді ремісії при застосуванні базисного лікування нормалізації виявлених порушень не відбувалось. В процесі вивчення клініко-патогенетичних паралелей між станом мікробіоценозу кишечника, імунним та біоелементним гомеостазом були виявлені певні асоціації між даними показниками, що вказує на їх тісний взаємозв'язок в організмі хворої дитини. Рекомендовано у складі комплексної терапії бронхіальної астми у дітей шкільного віку застосувати пробіотичний препарат, що має модулюючий вплив на стан мікрофлори кишечника, імунний та біоелементний статуси організму.