Жовтоножко О. І. Оцінка тяжкості та прогноз у хірургічному лікуванні постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою

Проведено комплексне дослідження - 475 постраждалих із політравмою, із них 232 постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою. Контрольну групу склали 117 постраждалих із ЗПАТ, які лікувались в період з 2007 по 2009 роки, де застосовували традиційну хірургічну тактику з повним обсягом операційних втручань з урахування тяжкості за шоковим індексом Альговера та анатомічною шкалою PTS (Polytrauma schlussel - Оцінка політравми, 1997 р.) Основна група - 115 постраждалих із ЗПАТ (2010-2011 роки), де застосували хірургічне лікування з використанням удосконаленої лікувально-діагностичної тактики та відповідним обсягом операційних втручань, який залежав від тяжкості травми. Це дозволило виділити групи постраждалих з нетяжкою n = 52 (45,2 %), тяжкою n = 37 (32,2 %) та вкрай тяжкою травмою n = 26 (22,6 %). В основній групі при вкрай тяжкій травмі виконувався "мінімальний" обсяг операцій n = 48 (41,7 %), при тяжкій - "скорочений" n = 46 (40,0 %), а при нетяжкій - "повний" n = 55 (47,8 %). Застосування розроблених і запропонованих шкал оцінки тяжкості травми, алгоритму діагностики, технологій хірургічного лікування постраждалих із ЗПАТ дозволило знизити частоту виникнення ускладнень з 62,4 % до 54,8 %; загальну летальність з 35,0 % до 27,8 % в основній групі по відношенню до контрольної, а у гострому періоді травматичної хвороби з 23,0 % до 13,0 %.