Бурлака В. В. Індивідуальне ендопротезування у лікуванні пухлин дистального відділу променевої кістки (експериментально-клінічне дослідження).

Об'єкт: індивідуальне ендопротезування дистального відділу променевої кістки після резекції пухлини. Мета: обгрунтувати та розробити методику індивідуального ендопротезування для хірургічного лікування хворих з пухлинами дистального відділу променевої кістки. Методи: клінічні, рентгенологічні, патентно-інформаційне дослідження, математичне моделювання з використанням методу кінцевих елементів, експеримент на тваринах, гістоморфологічні. Доведена можливість застосування індивідуального ендопротезування для заміщення кістково-суглобового дефекту дистального відділу променевої кістки після резекції пухлини. Уперше доведено, що кістки з овальним та трикутним перетином здатні витримати більше навантаження, через наявність на них ребер жорсткості, та ефективніше взаємодіють з ендопротезами з комбінованим типом з'єднання (інтрамедулярний та накістковий). Використання додаткового накісткового кріплення ендопротеза, дозволяє рівномірно розподілити навантаження в зоні кріплення імплантату та значно знизити навантаження в зоні переходу ендопротеза в інтрамедулярну ніжку. Уперше в експериментах на тваринах визначено, що структурні порушення суглобового хряща в зоні контакту з різними покриттями імплантатів найменш виражені в разі контакту з полірованим алюмооксидним керамічним покриттям. Уперше розроблені та клінічно апробовані нові індивідуальні ендопротези дистального відділу променевої кістки, конструктивні рішення яких дозволили отримати відмінні онкологічні та задовільні функціональні результати. Розроблені індивідуальні ендопротези дистального відділу променевої кістки (патенти України на корисну модель № 29221 та № 62018) дозволяють проводити заміщення кістково-суглобового дефекту зазначеної локалізації після широкої резекції пухлини, що за умов клінічного використання сприяє максимальному збереженню функції променево-зап'ясткового суглоба, скороченню термінів іммобілізації в післяопераційному періоді і ранньому відновленню функції променево-зап'ясткового суглоба та верхньої кінцівки загалом. Запропонований комбінований тип фіксації ендопротеза забезпечує міцність та тривалість з'єднання його з кісткою з мінімальним ризиком розвитку асептичної нестабільності імплантату. Використання полірованого керамічного покриття на суглобовій поверхні ендопротеза дозволяє знизити імовірність та ступінь розвитку дегенеративних змін у проксимальному ряді кісток зап'ястка, що дає змогу хворому відновити адекватне навантаження на кінцівку з безболісною повноцінною функцією променево-зап'ясткового суглоба та відновити повноцінну працездатність на довгий термін. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України", відділеннях комунальних закладів охорони здоров'я м.Харкова "Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", "Харківська обласна клінічна травматологічна лікарня", комунального закладу Львівської обласної ради "Західноукраїнський спеціалізований медичний центр", у навчальному процесі на кафедрах травматології та ортопедії Харківського національного медичного університету МОЗ України, ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України. Травматологія та ортопедія.