Коломойченко О. Є. Іншомовне власне ім'я в художньому та публіцистичному тексті: функція, прагматика (на матеріалі російської мови).

Об'єкт - іншомовні власні назви, що позначають дійових осіб, позасюжетних персонажів, а також згаданих у художніх та публіцистичних творах історичних постатей, літературних, міфологічних, біблійних і фольклорних персонажів. Мета - описати прагматичні і функційні параметри використання власних іншомовних імен у російському художньому й публіцистичному тексті. Методи - описовий та зіставний. У роботі запропоновано основні критерії виділення іншомовного власного імені як особливої лінгвістичної одиниці, проаналізовано основні вектори освоєння імен у художньому тексті, розглянуто функції іншомовних власних імен у художньому тексті, набір та домінуючий характер яких варіювалися в різні історичні періоди. У більшості випадків побудоване за іншомовним зразком романізоване або англізоване власне ім'я слугує для вираження негативного, сатиричного ставлення до персонажа художнього твору. У публіцистичному тексті відсутнє таке експресивне забарвлення іншомовних імен. Сфера - навчальний процес.