Морозова Я. В. Спектр традицій в скрипковій творчості Пауля Хіндеміта в контексті стильових тенденцій першої половини ХХ століття

Дисертація присвячена вивченню скрипкової творчості П. Хіндеміта як оригінального стилю скрипкового письма ХХ ст., естетичними коріннями пов'язаного з традиціями західноєвропейського інструменталізму. Пауль Хіндеміт, видатний німецький композитор, музикант-універсал, педагог, суспільний діяч, автор теоретичних праць, є одним з найбільш послідовних композиторів-неокласицистів, і синтезує в своїй скрипковій творчості традиції попередніх епох: бароко, класицизма, романтизма, - втілюючи їх в руслі сучасності, власного неординарного стилю. В дисертації досліджуються сонати для скрипки і фортепіано in Es, in D, in E, in C, концерт для скрипки з оркестром. Представлено інтонаційно-драматургічний аналіз даних творів у зв'язку зі скрипковим засобами музичної виразності, виявлена роль скрипкової партії в камерних творах П. Хіндеміта, його специфіка трактовки жанрів. Звертаючись до принципів формоутворення, ідей старовинної музики, об'єднання традицій різних епох, композитор є, проте, музикантом ХХ ст., що виражається у мові його творів (ритмічній, ладо-гармонічній областях, інструментовці), в образних зіставленнях.