Агібалова Т. М. Інтелектуалізація української літературної мови кінця XIX - початку XX століття в драматичних поемах Лесі Українки.

Об'єкт - мова драматичних поем Лесі Українки; мета - на матеріалі драматичних поем Лесі Українки схарактеризувати й описати найбільш інформативно насичені одиниці художнього мовлення як засоби вираження інтелектуального змісту творів (культурологічного, наукового, філософського), що здатні об'єктивувати мовно-естетичний потенціал художнього тексту; методи - лінгвістичного опису, методи компонентного, лінгвокультурологічного, лінгвокогнітивного, контекстуального, функціонально-естетичного аналізу; новизна - вперше в українському мовознавстві на матеріалі драматичних поем Лесі Українки детально й комплексно розглянуто значення й місце мовотворчості письменниці в процесах інтелектуалізації української літературної мови; здійснено лексико-стилістичний аналіз мовних одиниць відповідно до їхньої ролі й значення для інтелектуального збагачення української мови та культури, визначено їхні функції та лінгвокультурний потенціал; виявлено найбільш характерні способи і прийоми актуалізації інтелектуального потенціалу мовних одиниць у художньому мовленні; зроблено аналіз основних ознак інтелектуального художнього стилю Лесі Українки; результати - фактичний матеріал, основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у вивченні теоретичних курсів із лексикології та стилістики української мови, спецкурсів і спецсемінарів із лінгвопоетики; для самостійних досліджень у курсових, дипломних і магістерських роботах; при укладанні вузівських підручників і посібників з історії української літературної мови та стилістики.