Рубленко А. М. Оцінка ризиків виникнення та профілактика венозних тромбоемболічних і геморагічних ускладнень при ендопротезуванні кульшового суглоба.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0414U000929

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

28-03-2014

Спеціалізована вчена рада

Д 64.607.01

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Об'єкт: венозні тромбоемболічні та геморагічні ускладнення за ендопротезування кульшового суглоба. Мета: встановити критерії ризику виникнення та вдосконалити методи профілактики венозних тромбоемболічних і геморагічних ускладнень при ендопротезуванні кульшового суглоба для покращення його результатів. Методи: клінічні, рентгенологічні, ультрасонографічні, гемостазіологічні, статистичні. Уперше встановлено, що в переважної більшості хворих при ендопротезуванні кульшового суглоба одночасно визначається два і більше факторів ризику венозних тромбоемболічних ускладнень та гіперкоагуляційний стан системи гемостазу, що в більшій мірі виражено у пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки. Встановлено, що у післяопераційному періоді гіперкоагуляційний стан поглиблюється, особливо в пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки досягаючи за сукупністю гемостазіологічних ознак максимуму на 7-у добу, та утримується і після виписки пацієнтів із стаціонару. Доведено, що зростання в крові пацієнтів за ендопротезування рівня розчинних фібрин-мономерних комплексів удвічі і більше разів без одночасного істотного підвищення концентрації Д-димеру супроводжується збільшенням частоти тромбозів вен нижніх кінцівок у 5 разів. Встановлено, що застосування у разі ендопротезування кульшового суглоба низькомолекулярних гепаринів супроводжується досить суттєвою частотою геморагічних ускладнень, яка більш ніж удвічі вища серед пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки. Розроблений алгоритм оцінки ризику венозних тромбоемболічних ускладнень та вибору тривалості тромбопрофілактики низькомолекулярними гепаринами. Обґрунтовано застосування у випадку ендопротезування кульшового суглоба транексамової кислоти, що дозволяє зменшити потребу в гемотрансфузіях та частоту геморагічних ускладнень. Результати роботи впроваджені у клінічну практику травматологічного відділення Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги департаменту охорони здоров'я Вінницької міської ради, травматологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради, ортопедичного відділення Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України та хірургічного відділення Вінницької центральної районної клінічної лікарні Вінницької райдержадміністрації. Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації