Бурміч К. С. Корекція гемокоагуляційних порушень в комплексному лікуванні хворих на тяжкий гострий панкреатит

У проведеному дослідженні порівнювались результати лікування в контрольній та основних групах. Встановлено, що корекція гемокоагуляційних порушень у комплексному лікуванні хворих на тяжкий гострий панкреатит покращує результати комплексного лікування. Використання етапних плазмаферезів у поєднанні із трансфузією свіжозамороженої плазми, введенням низькомолекулярних гепаринів, знижує рівень Д-димерів плазми крові до 482±26 нг/мл та підвищує активність антитромбіну-ІІІ до 77,8 % на 14 добу лікування, що покращує мікроциркуляцію та збільшує тканинну перфузію підшлункової залози. Впроваджений діагностично-лікувальний алгоритм, направлений на корекцію гемокоагуляційних порушень та послаблення проявів ДВЗ-синдрому, дозволяє знизити частоту інфікування панкреонекрозу на 6,6 %, синдрому поліорганної недостатності на 19,3 % та летальність на 13,8 % у хворих на тяжкий гострий панкреатит.