Раскіна К. В. Удосконалення підходів до лікування та профілактики легкої персистуючої бронхіальної астми у дітей

Дисертація присвячена удосконаленню ранньої діагностики легкої персистуючої бронхіальної астми у дітей, підвищенню ефективності лікувальних та профілактичних заходів на підставі вивчення поширеності, дослідження клініко-патогенетичних, імунологічних та функціональних параметрів, а також розробці диференційованої програми її протизапальної терапії. При вивченні провокуючих факторів загострення бронхіальної астми найбільш значущими виявились ГРВІ, пилок рослин та метеозалежність. Ізольований фенотип вірус-індукованої бронхіальної астми був встановлений у 16,7% дітей, які мали негативні результати алерготестування. Доведено, що шкільна зрілість у дітей з бронхіальною астмою, згідно з психометричним тестом Керна - Ієрасека, має середній рівень (7,4±0,3 балів) та залежить від рівня контролю за бронхіальною астмою за Asthma Control Test. Показаний різний ступінь активності запалення у дітей 6-7 років із вперше виявленою легкою персистуючою бронхіальною астмою, що потребує диференційованих алгоритмів лікування як щодо вибору базової терапії, так і щодо тривалості терапії. Встановлена доцільність визначення рівнів лейкотрієнів (C4/D4/E4) та молекули міжклітинної адгезії (sICAM-1) у дітей з астмою до призначення лікування для вибору варіанту протизапальної терапії.