Трутяк Р. І. Церебральна гіперперфузія в хірургії сонних артерій

Роботу присвячено вирішенню актуальної проблеми хірургії – покращенню результатів хірургічного лікування хворих з порушенням кровоплину по внутрішній сонній артерії шляхом профілактики розвитку церебральної гіперперфузії. Доведено, що гіпертонічна хвороба і цукровий діабет сприяють розвитку церебральної гіперперфузії. Виявлено, що розімкнуте Вілізієве коло через відсутність двох і більше артерій значно збільшує ризик розвитку церебральної гіперперфузії. У пацієнтів із атеросклеротичними ураженнями внутрішніх сонних артерій на частоту церебральної гіперперфузії впливає ступінь стенозу як іпсілатеральної, так і контралатеральної внутрішньої сонної артерії, наявність вогнища ішемії головного мозку. Вірогідними клінічними симптомами є іпсілатеральний головний біль, нудота, блювання, психоемоційне збудження, судоми. У тяжких випадках у пацієнтів розвиваються інтракраніальні геморагії. Запропоновано класифікацію тяжкості перебігу та шляхи профілактики розвитку церебральної гіперперфузії у пацієнтів після хірургічної корекції кровоплину по внутрішній сонній артерії.