Об'єкт: диспластичний синдром сагітальної девіації виростків стегнової кістки. Мета: підвищити ефективність лікування хворих з дисплазією колінного суглоба на підставі клініко-рентгенологічних, морфологічних досліджень та методів математичного моделювання в разі синдрому сагітальної девіації виростків стегнової кістки. Методи: клінічниі, гістологічниі, математичне моделювання з використанням методу кінцевих елементів, статистичні. Уперше проведено рентгенометричне, сонографічне, МРТ-дослідження колінних суглобів у групі захворювань суглобів, зумовлених спадковою схильністю, що дало змогу отримати нові знання щодо діагностики захворювань колінних суглобів, особливо синдрому сагітальної девіації виростків стегнової кістки. Уперше проведено гістологічне дослідження ушкоджених менісків у хворих із диспластичним синдромом сагітальної девіації виростків стегнових кісток. Отримані нові дані про порушення цілісності колагенового каркаса за різних типів розривів. Доведено формування цілої низки патологічних порушень, які зачіпають не тільки прилеглі до розриву ділянки, а й розташовані поза розривом меніска. За всіх типів розривів прилеглі до зони ушкодження колагенові волокна розшаровані, фрагментовані, з порушеною макромолекулярною організацією колагену, зміною типів колагену, та хондроїтинсульфатів. Найбільш виражені порушення зафіксовані в разі дегенеративних розривів і розривів типу "ручка лійки". Розроблено математичну модель напружено-деформованого стану системи "колінний суглоб - стегнова кістка - кульшовий суглоб", використання якої в разі диспластичного синдрому сагітальної девіації дозволяє оцінити вплив навантаження, яке призводить до дистрофічних змін у менісках. Встановлений виражений зв'язок між напружено-деформованим станом дослідженої біомеханічної системи та параметрами форми стегнової кістки в колінному суглобі. У результаті комплексного обстеження хворих із синдромом сагітальної девіації створена цілеспрямована концепція, в основу якої покладено уявлення, що зміни в менісках і суглобовому хрящі спричинені порушенням навантаження. Уперше розроблено діагностичні критерії в пацієнтів з диспластичним синдромом сагітальної девіації виростків стегнових кісток, які потрібно враховувати в клінічній практиці під час ендопротезування колінних та кульшових суглобів. Розроблено алгоритм діагностики з використанням інформативних клініко-рентгенологічних показників, використання якого дає можливість виявити диспластичний синдром сагітальної девіації виростків стегнової кістки. На підставі рентгенометричних досліджень обгрунтовано та розроблено метод діагностики та прогностичні критерії для пацієнтів із захворюваннями суглобів. Рентгенометричні дані впроваджені в клінічну медицину та використовуються з метою підвищення ефективності діагностики диспластичних змін у колінному суглобі.Результати дослідження впроваджено в клінічну практику Виноградівської, Тичивської, Хустської та Смолівської районних лікарень, Ковельського МТМО, відділення ортопедії Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А.Новака, Комунального закладу "Рівненська обласна клінічна лікарня" Рівненської обласної ради, а також у навчальний процес кафедри загальної хірургії, травматології і ортопедії, оперативної хірургії та судової медицини ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України. Травматологія та ортопедія.
