Гінгуляк О. М. Маркери атеросклерозу і потовщення комплексу інтими-медіа екстракраніальних артерій в прогнозуванні розвитку ішемічної хвороби серця

У дослідження включено 165 пацієнтів. У гендерному розподілі пацієнти склали дві групи - 137 (83,03%) осіб чоловічої статі та 28 (16,97%) осіб жіночої статі. Середній вік обстежуваних склав 39,7±0,63 років, у віковому розподілі від 20 до 64 років. За результатами клініко-функціональних обстежень у 80 (48,5%) пацієнтів верифікований діагноз нейроциркуляторної дистонії, а у 85 (51,5%) встановлено діагноз стабільної стенокардії напруження І ФК). Встановлено високу інформативність дослідження КІМ у розподілі діагнозів НЦД і ССН при вдвічі (р<0,001) меншій ймовірності випадків збільшення КІМ від нормативного рівня 0,09 см у групі НЦД проти ССН і практично втричі (р<0,001) більшій ймовірності зниження від нормативного КІМ у групі НЦД. Водночас реєструється вдвічі (р<0,005) значніше позитивне спрямування динаміки КІМ в умовах короткого (3 міс.) лікування для ССН проти НЦД, що зберігається для ССН у порівнянні з НЦД (р<0,01) при тривалості спостереження 1 рік. В зіставленні змін КІМ і проявів субклінічного атеросклерозу проти групи з нормативними показниками КІМ визначено достовірно менший рівень PAPP-A (4,540+0,034 та 3,247+0,027 мМЕ/л, р<0,01) та СРП (16,548+0,887 та 3,991+0,348 мг/л, р<0,01). Доведено, що використання аторвастатину при вихідному переважанні випадків збільшення сумарного показника (?КІМ/6) понад 0,09 см в порівнянні з триметазидином МR та Магне-В6 призводить через 3 місяці до зменшення кількості випадків зростання показника КІМ (p<0,002) та збільшення кількості випадків зменшення КІМ в 2,5 разів, ця тенденція зберігається і через 1 рік (p<0,05).