Уровський О. О. Прогнозування перебігу та хірургічне лікування контрактури Дюпюітрена

Робота присвячена вирішенню актуальної проблеми ортопедії і трав-матології - покращенню результатів лікування хворих на контрактуру Дю-пюітрена на основі прогнозування клінічного перебігу з урахуванням біохі-мічних та гістоморфологічних змін у тканинах кисті, удосконалення існуючих та розробки нових методів і тактики лікування. Робота ґрунтується на результатах обстеження та лікування 299 хворих (44 жінки і 255 чоловіків) з контрактурою Дюпюітрена різного ступеня важкості. Завдяки ретроспективному аналізу результатів лікування сформовано новий погляд на формування контрактури і рецидиву захворювання при контрактурі Дюпюітрена, який полягає в значній ролі власних м'язів кисті у формуванні контрактури. На основі нового погляду запропоновано новий ме-тод оперативного втручання при контрактурі Дюпюітрена, а саме виконання мобілізації, а за необхідності томії сухожилків власних м'язів кисті. Застосу-вання нової методики значно зменшило рівень рецидивів: 2,8% у хворих з мо-білізацією м'язів і 17,3% в контрольній групі (р = 0,0031). Біохімічні дослідження, які полягали у визначенні характеру змін рівня колагенази, глікозаміногліканів, гіалуронідази та фракцій оксипролінів у си-роватці крові і визначенні активності гіалуронідази та рівня глікозаміногліка-нів у тканинах апоневрозу, і патоморфологічні дослідження, під час яких до-сліджували біоптат долонного апоневрозу на різних стадіях захворювання, дозволили виявити особливості клінічного перебігу біохімічних порушень з боку долонного апоневрозу та патоморфогенез захворювання при контрактурі Дюпюітрена, які полягали в зростанні тяжкості патологічного процесу у міру прогресування деформації кисті. На основі статистичного аналізу визначено фактори які впливають на розвиток рецидиву і післяопераційних ускладнень. Також для прогнозу раз-витку рецидиву у хворих з контрактурою Дюпюітрена визначені такі поро-гові значення розвитку рецидиву: для віку 45 років (р = 0,014), для віку по-чатку захворювання ?43 років (р = 0,0002), для тривалості захворювання, що становить ?9 років, (р = 0,008), для розповсюдженості патологічного процесу 3 пальців (р = 0,0002). На основі отриманих результатів розроблено схему диференційованого підходу до вибору методу оперативного лікування, яка дозволяє прогнозувати перебіг захворювання і визначати вибір оптимального методу оперативного лікування.