Шуніна Н. В. Клiнiко-патогенетичнi аспекти формування порушень сну та вегетативних порушень у хворих з наслідками черепно-мозкової травми

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню і новому рішенню актуальної наукової задачі - визначення ролі і характеру порушень сну і вегетативних порушень у хворих з наслідками черепно-мозкової травми. Виявлено, що ступінь тяжкості перенесеної черепно-мозкової травми впливає на всі стадії сну, на пробудження всередині сну, в меншій мірі на кратність циклів. При цьому найсильніший вплив ступінь тяжкості травми надає на стадію швидкого сну і більш виражена у пацієнтів І групи. Виявлено слабкий зворотній кореляційний зв'язок у пацієнтів І групи між суб'єктивними і об'єктивними оцінками сну. Сполучена зі сном вегетативна нервова система, так само зазнає більш виражені зміни у пацієнтів І групи з переважанням симпатичного тонусу.Рівень вмісту мелатоніну і пов'язаного з ним серотоніну за результатами дослідження нижче у пацієнтів з ЛЧМТ. Встановлено, що основними факторами, які впливають на якість життя пацієнтів є ступінь тяжкості ЧМТ, порушення сну і вегетативна дистонія. На підставі багатофакторного аналізу визначені основнi клінічні прояви і на підставі чого був побудован алгоритм порушень сну.