Савенко Ю. О. Генетичні, імунні і клінічні критерії прогнозування та оптимізація профілактики алергічних захворювань у дітей.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі сучасної педіатрії - донозологічному прогнозуванню ризику розвитку та особливостям перебігу алергічних захворювань у дітей, шляхом вивчення клінічних, генетичних та імунологічних показників. Доведено, що ризик розвитку АД на першому році життя дитини зростає при виявленні у неї поліморфних варіантів генів GSTM1 та GSTP1, підвищеного рівня IgE в пуповинній крові та обтяженої за атопією спадковості, при цьому наявність поліморфізму A313G - AG GSTР1 підвищує цей ризик в 22,08 (95% СІ = 1,20-405,72) рази. Найвагоміший внесок на важкість перебігу БА має генетичний фактор. Так наявність у дитини делеційного поліморфізму в монозиготному варіанті за геном GSTМ1 в 25,88 (95% СІ = 5,68-117,95) рази посилює маніфестацію клінічних проявів. Суттєве значення також мають екзогенні фактори (гіпоалергенний побут, гіпоалергенне харчування та експозиція тютюнового диму в побуті). Встановлено, що критеріями розвитку та прогнозування важких варіантів перебігу АЗ слід вважати: поліморфні варіанти генів GSTM1 та GSTP1, підвищення рівня загального IgE в пуповинній крові новонароджених > 0,29 МО/мл, масу тіла при народженні більше 3670 грам, обтяжену за атопією спадковість, відсутність гіпоалергенного харчування у матері протягом вагітності та не дотримання гіпоалергенного побуту вагітною, наявність важких проявів раннього токсикозу під час вагітності, відсутність гіпоалергенного харчування та побуту у дитини, ранній початок штучного вигодовування та експозиція тютюнового диму в побуті. На основі проведених досліджень розроблено алгоритм прогнозування розвитку АД та важких варіантів клінічного перебігу БА, який сприятиме своєчасному виявленню ранніх ознак фенотипової маніфестації генетично детермінованої спадковості.