Доценко Н. В. Проза Патріка Модіано (принципи інтермедіальності).

Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві дослідженням реалізації принципів інтермедіальності у прозі Патріка Модіано. Дослідження інтермедіальності у творчості Патріка Модіано здійснюється із залученням культурно-історичного аналізу, семіотики, психоаналітичних студій, структуралістського, постструктуралістського та інтермедіального підходів до прочитання літературного тексту, що дозволяє виокремити принципи синтезу художніх прийомів літератури та мистецтва кінематографу у творчості сучасного французького письменника. У дисертації досліджено сім романів Патріка Модіано порубіжжя ХХ-ХХІ ст.: "Вілла "Смуток"" (Villa triste, 1975), "Молодість" (Une jeunesse, 1981), "Цирк іде" (Un cirque passe, 1992), "Весняний пес" (Chien de printemps, 1993), "Дора Брюдер" (Dora Bruder, 1997), "Кафе втраченої молодості" (Dans le caf? de la jeunesse perdue, 2007), "Горизонт" (L'horizon, 2010). Інтермедіальний вплив мистецтва кінематографу на літературну творчість письменника позначився у трансформації образного, композиційного та світоглядного рівнів. Актуалізація процесу споглядання, створення оптичних ситуацій вербальними засобами дозволило письменнику відтворити ефект візуалізації слова. Окреслення засобів художньої репрезентації у романах Патріка Модіано дозволяє виокремити художні прийоми, що виникли внаслідок міжмистецької дифузії кінематографу та літератури впродовж ХХ ст. та відкрити новий ракурс прочитання сучасного французького роману.