Забєлін І. М. Експериментально-клінічне обґрунтування хірургічного лікування свіжих ушкоджень акроміально-ключичного суглоба

Об'єкт: ушкодження зв'язкового апарату акромільно-ключичного суглоба. Мета: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з вивихами акроміального кінця ключиці шляхом клініко-експериментального обґрунтування відновлення дзьобоподібно-ключичної зв'язки за умов ушкоджень акроміально-ключичного суглоба. Методи: клінічний, експериментальний, рентгенологічний, математичне моделювання, аналіз відновлення функції плечового суглоба за шкалою Constant, статистичний. Уперше на трупному матеріалі встановлено роль окремих структур акроміально-ключичного суглоба в нормі, за його ушкоджень і після хірургічного відновлення. Отримано нові дані щодо просторового взаємовідношення зв'язкового апарату акроміально-ключичного суглоба за його ушкоджень, які дали змогу розробити методику малотравматичного лікування ушкоджень акроміально-ключичного суглоба малоінвазивним способом. На підставі експериментального анатомо-топографічного дослідження отримано нову інформацію щодо визначення оптимальних місць установлення розробленого фіксатора під час хірургічної стабілізації вивихів акроміального кінця ключиці (патент України № 62957). Уперше розроблено розрахункову модель акроміально-ключичного суглоба, яка дає змогу визначити оптимальну точку кріплення фіксатора на ключиці для відновлення дзьобоподібно-ключичної зв'язки. Шляхом експериментального дослідження отримано нову інформацію щодо міцності фіксації акроміально-ключичного суглоба за допомогою запропонованого методу хірургічного лікування. Уперше розроблено та впроваджено в клінічну практику спосіб фіксації акроміального кінця ключиці за його вивиху (патент України № 82256), міцність якого перевищує нативні зв'язки акроміально-ключичного суглоба на 21,6 %. Розроблено новий фіксатор для лікування вивихів акроміального кінця ключиці, який дає змогу відновити анатомічні та біомеханічні характеристики акроміально-ключичного суглоба. Розроблено методику, яка дозволяє знизити травматичність операції та поліпшити результати лікування хворих з ушкодженнями акроміально-ключичного суглоба. Запропонована методика лікування ушкоджень акроміально-ключичного суглоба дає змогу за умов невеликої травматичності операції та надійної фіксації акроміального кінця ключиці забезпечити швидке відновлення функції кінцівки та скоротити термін тимчасової непрацездатності. Експериментальне обґрунтування й результати клінічних досліджень підтвердили ефективність запропонованої методики хірургічного втручання та застосування активного підходу до післяопераційного лікування хворих. Обґрунтована активна тактика післяопераційного та відновлювального лікування дала змогу досягти високої ефективності лікування (відмінні та хороші результати у 97,7 % хворих). Вивчення віддалених результатів лікування завдяки істотному підвищенню надійності відновлення акроміально-ключичного суглоба підтвердило ефективність запропонованого пристрою та методики для відновлення акроміально-ключичного суглоба. Результати дослідження впроваджено в клінічну практику ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України", КЗОЗ "Харківська обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради, КУ "Одеська обласна клінічна лікарня", ДУ "Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України". Травматологія та ортопедія.