Забігайло Ю. Ю. Особливості ротавірусної інфекції, що перебігає з дисахаридазною недостатністю, у дітей

Дисертація присвячена клініко-імунологічним особливостям ротавірусної інфекції, що перебігає з дисахаридазною недостатністю, у дітей раннього віку. Встановлено, що у дітей з генотипом C/C-13910 гену лактази LCT характерна менш тяжка форма захворювання, а діти з генотипом С/Т-13910 схильні до важкого перебігу. У процесі розвитку ротавірусної інфекції відбуваються фазові зміни концентрації антимікробних пептидів. Показано, що ротавірусна інфекція у дітей раннього віку супроводжується підвищенням концентрації лактоферину в ротоглотковому секреті у 3,4 рази і сироватці крові в 1,5-2 рази. Висока концентрація кальпротектину в калі у хворих дітей з ротавірусною інфекцією може бути маркером загрози ураження підшлункової залози. Встановлені фактори ризику розвитку ротавірусної інфекції у дітей, що потребує лікування в стаціонарних умовах: осінньо-зимовий сезон, наявність харчової алергії, непереносимість молочних продуктів, анемія, вік 2-4 роки. Уточнені ранні ознаки ротавірусної інфекції, що потребує лікування в стаціонарних умовах: вираженість інтоксикації, фебрильна лихоманка, ацетонемія, метеоризм у поєднанні з больовим синдромом. Показано, що призначення дітям з ротавірусним гастроентеритом препарату, що містить екзогенну лактазу, дозволяє зменшити вираженість клінічних і лабораторних ознак вторинної лактазної недостатності, скоротити тривалість і зменшити вираженість діарейного синдрому, поліпшити загальний стан дитини.