Об'єкт - буденний дискурс як сфера когнітивної і мовленнєвої діяльності носія російської мови; мета - реконструкція когнітивного змісту дискурсивної інстанції суб'єкта буденного дискурсу в російській лінгвокультурі; методи - корпусний метод, метод спостереження, описовий метод, метод контекстуального аналізу, структурний метод, метод узагальнення, методи картування і кластерного аналізу; новизна - уперше осмислено феномен дискурсу в категоріях лінійної та нелінійної структури; узагальнено існуючі інтерпретації терміну "дискурс" в категоріях лінійності та нелінійності; запропоновано універсальний алгоритм диференціації дискурсивних форматів; виявлено і осмислено категоріальні структури, що забезпечують цілісність буденного дискурсу як окремого формату; обґрунтовано зв'язок онтологічних підстав дискурсивної стратифікації й, зокрема, феномену буденного дискурсу з нелінійним принципом організації цілісності; вибудувано категорійний апарат та методику реконструкції інстанції суб'єкта буденного дискурсу з урахуванням її корелятів: суб'єкта буденної свідомості та повсякденності; на матеріалі Національного корпусу російської мови здійснено аналіз когніцій носіїв російської мови, пов'язаних із дискурсивною інстанцією суб'єкта й об'єктивованих у стереотипних моделях ідентифікації: базовій моделі "звичайна людина" і її варіаціях, моделях "маленька людина" і "середня людина"; визначено окремі та генералізуючі когнітивні ознаки в їхньому взаємозв'язку для кожної моделі; побудовано когнітивні карти моделей суб'єкта буденного дискурсу, пов'язаних із когніціями "звичайна людина", "маленька людина" і "середня людина"; виявлено домінантні сенси концептосфери, пов'язаної з буденним дискурсом: "частина й ціле", "людина і люди", "Я та світ", "свій світ"; оцінні сенси: "норма", "малість, нікчемність"; "своє й чуже", екзистенціали "праця", "турбота", "потреба", "несвобода"; продемонстровано ефекти зближення, атракції, осциляції сенсів у концептуальному просторі буденного дискурсу російської мови; результати - фактичний матеріал; основні положення та висновки дисертації можуть бути використані під час викладання курсів, спроектованих на опис буденного дискурсу російської мови, з теорії і філософії мови, у спецкурсах з дискурсології, когнітивної лінгвістики, лингвокультурології, для написання курсових і дипломних робіт, пов'язаних із питаннями дискурсології, лінгвокультурології, когнітивістики; галузь - лінгвістика.
