Литвак В. В. Діагностика та лікування остеопоротичних переломів шийки стегнової кістки в людей похилого та старечого віку.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U000656

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.21 - Травматологія та ортопедія

12-02-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 64.607.01

Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Національної академії медичних наук України"

Анотація

Об'єкт: переломи шийки стегнової кістки в пацієнтів похилого та старечого віку. Мета: підвищити ефективність лікування хворих похилого та старечого віку з остеопоротичними переломами шийки стегнової кістки на фоні соматичних захворювань на підставі удосконалення методів діагностики та хірургічного лікування. Методи: клінічні, рентгенологічні, математичне моделювання (метод кінцевих елементів), біохімічні, статистичні. Уперше за допомогою математичного моделювання методом кінцевих елементів охарактеризовано стан кульшового суглоба та кінцівки за умов остеопорозу. Встановлено, що остеопоротичні порушення в шийці стегнової кістки супроводжуються зниженням модуля пружності кортикальної та губчастої кістки, а підвищене навантаження перерозподіляється на великий вертлюг і верхню третину діафіза стегнової кістки. На підставі чисельного моделювання напружено-деформованого стану проксимального відділу стегнової кістки людини за умов остеопоротичних порушень уперше встановлено зниження фізико-механічних властивостей кістки, а саме її міцності, при цьому виконання остеосинтезу розвантажує ділянки стегнової кістки та знижує рівень напружень в умовах остеопоротичних порушень. Доповнено дані про стан мінеральної щільності кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки в пацієнтів різного віку з переломами шийки стегнової кістки. У результаті біохімічних досліджень виявлено, що в пацієнтів з переломами проксимального відділу стегнової кістки відбувається зміна маркерів метаболізму кісткової тканини (лужна і кисла фосфатази), білків гострої фази (глікопротеїни, гаптоглобін) та їх компонентів - сіалових кислот, показників деструкції органічного кісткового матриксу (хондроїтинсульфати, уронові кислоти, оксипролін), а також мінерального обміну (кальцію, фосфору і магнію), при цьому доведено, що вираженість зміни цих показників залежить від соматичного стану хворих - компенсації, субкомпенсації, декомпенсації. Доповнено важливі дані щодо рівня вітаміну D у сироватці крові пацієнтів із переломами кісток. Визначено, що цей показник може служити одним із лабораторних критеріїв, які вказують на ризик виникнення остеопорозу, що відображується порушенням метаболізму органічного та неорганічного матриксу кісткової тканини. Дослідження мінеральної щільності кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки в поєднанні з методами математичного моделювання може бути використано для розробки підходів лікування пацієнтів з остеопоротичними переломами. Розроблений алгоритм лікування хворих похилого та старечого віку з остеопоротичними переломами шийки стегнової кістки дає можливість диференційовано підходити до вибору методів хірургічного лікування (остеосинтезу або ендопротезування кульшового суглоба) залежно від типу переломів, ступеня остеопорозу та соматичного стану пацієнтів, а також застосувати антирезорбтивну терапію і корекцію рівня вітаміну D. Результати дослідження впроваджено в клінічну практику КЗ "Іршавська районна лікарня", Міжгірської районної лікарні, Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака, Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, Хустської районної лікарні, Виноградівської районної лікарні, Львівської міської клінічної лікарні № 8 та в учбовий процес профільних кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України. Травматологія та ортопедія.

Файли

Схожі дисертації