Гудз О. І. Особливості реконструкцій артерій підколінно-гомілкового сегменту у пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки.

Роботу присвячено покращення результатів хірургічного лікування хворих на хронічну критичну ішемію нижньої кінцівки. У хворих з поширеними оклюзіями артерій стегна та гомілки проведення багатозрізвої спіральної комп’ютерної ангіографії в артеріальну та венозну фази дозволяє отримати інформацію з достовірністю 89,8±2,9 % про придатність великої підшкірної вени для дистального шунтування. Високі рівні схильності тромбоцитів до агрегації у пацієнтів із хронічною критичною ішемією кінцівки посилюються при виконанні дистальної шунтуючої операції. Інтраопераційне використання розчину аргініну гідрохлориду, як донатора окису азоту, частково знижує ризик розвитку тромботичних ускладнень в ранньому післяопераційному періоді. Покращити наслідки дистальних автологічних реконструкцій можна зниженням травматичності забору і підготовки великої підшкірної вени за рахунок використання кільцевого дезоблітератора та проведення її фармакологічної дилятації. Застосування алопластичного матеріалу дасть кращі результати у разі формування комбінованого протезу, для формування якого можна використати сегмент дезоблітерованої поверхневої стегнової артерії. Упродовж 5 років після стегново-підколінного шунтування визначальним фактором щодо тривалості успішності проведеної операції є вид матеріалу імплантованого протеза. Водночас не констатовано статистично достовірних переваг тривалого прийому того чи іншого антикоагулянтного/дезагрегатного препарату на показники прохідності зони реконструкції.