Батавіл А. М. Особливості перитонеосанації у хворих похилого і старечого віку з гострим розлитим перитонітом, що ускладнився важким сепсисом

Дисертація присвячена дослідженню особливостей патогенезу, вдосконаленню діагностики і лікування гострого розлитого перитоніту, що ускладнився важким сепсисом у хворих похилого і старечого віку. У дисертаційній роботі наведені результати експериментальних досліджень, які довели ефективність пріоритетних розробок, що характеризувалось істотним зменшенням негативних наслідків перерозподілу і контамінації каво-лімфатичного басейну при лікуванні гострого розлитого перитоніту. Удосконалення лікувальної тактики у хворих похилого і старечого віку з гострим розлитим перитонітом, що ускладнився важким сепсисом, сприяло кращій підготовці пацієнтів до хірургічної операції, зменшило ступінь генералізації контамінаційних процесів, ослабило негативну дію абдомено-вісцеральних перфузійних процесів регіонарного і системного характеру. Впровадження у клінічну практику пріоритетних розробок та удосконалення лікувальної тактики у пацієнтів третьої групи супроводжувалось зменшенням числа післяопераційних місцевих ускладнень у порівнянні з 2 групою на 5%, загальних на 16,67% та призвело до зменшення післяопераційної летальності в порівнянні з 1 групою на 24,46%, а з другою групою на 13,49%.