Касян С. М. Діагностика та прогнозування наслідків перинатального гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у дітей першого року життя

Наукова робота присвячена дослідженню актуального питання сучасної педіатрії - підвищення ефективності діагностики та прогнозу наслідків гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у дітей першого року життя. Визначені провідні фактори ризику подальшої захворюваності та інвалідизації дітей, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС. Встановлені та уточнені частота і характер віддалених наслідків (клінічні прояви, нейросонографічні ознаки і/або їх поєднання) при цій патології. Науково обґрунтована динамічна комплексна оцінка рівня моторного і нервово-психічного розвитку дітей першого року життя. Доведено роль мікроелементів (кобальт, нікель, свинець) у формуванні віддалених наслідків перинатальних гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС. Для вагітних жінок, що народили дітей із гіпоксією, властивий значний дисбаланс мікроелементів у сироватці (підвищений вміст свинцю і нікелю при дефіциті кобальту) та еритроцитах (достовірне переважання рівня кобальту та нікелю). У новонароджених із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС виявлений сироватково-еритроцитарний дисбаланс за рахунок накопичення кобальту в еритроцитах та нікелю у сироватці крові і підвищена сироваткова та еритроцитарна концентрація свинцю. Розроблений та впроваджений у практику комплексний науково обґрунтований прогностичний алгоритм формування ДЦП у дітей першого року життя, що перенесли перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС та оцінена його клінічна ефективність.