Іванцок В. М. Хірургічне лікування ускладнених форм гострого холециститу з використанням лапароскопічної техніки в осіб похилого та старечого віку з супутньою ішемічною хворобою серця

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U001967

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.03 - Хірургія

07-04-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 26.003.03

Анотація

Дисертаційна робота присвячена проблемі поліпшення лікування ускладненого гострого холециститу (ГХ) у хворих літнього і старечого віку із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) шляхом поліпшення методів інтра- і післяопераційної санації черевної порожнини і післяопераційної рани з використанням лікувальних бактеріофагів (БФ). Вивчено мікрофлору жовчі і ексудату черевної порожнини. Запропоновано схему бактеріофаготерапії, яка застосовується вже до здобуття даних бактеріологічних аналізів. У хворих з емпіємою жовчного міхура і серйозним перитонітом найбільш виправданим є призначення лише бактеріофага секстафаг. Навпаки, для лікування хворих з перівезікальним абсцесом, гнійним перитонітом рекомендовано використовувати комбіновану фаготерапію: секстофаг, інесті-бактеріофаг, коліпротейний, синьогнійний. Розроблені методи санації черевної порожнини після ЛХЕ із застосуванням лікувальних БФ; профілактики внутрішньочеревних післяопераційних гнійно-запальних ускладнень; профілактики ранових гнійно-запальних ускладнень дозволили знизити частоту розвитку післяопераційних внутрішньочеревних гнійно-запальних ускладнень з 2,8% до 0,8%, ранових - з 4,2% до 1,6% щодо хворих ІІ групи порівняння (ЛХЕ) і, відповідно, з 6,7 до 0,8% і з 1,6 до 24,7% порівняно з І групою порівняння після ТХЕ, а також зменшити кількість функціональних порушень міокарда: кількість епізодів порушень реполяризації міокарда в основній групі зменшилася на 88% (у І групі (ТХЕ) порівняння на 59,8%, в ІІ групі - на 64,2%); час загальної тривалості порушення реполяризації міокарда, відповідно, зменшився на 92,2% (у групі порівняння №1 на 61,4%, в групі порівняння №2 на 71,7%); суттєво зменшилася ЧСС у хворих основної групи - на 19,7%, порівняно з іншими групами (у І групі - на 7,4%, в ІІ - на 10,2%). Все це дозволило знизити рівень летальності з 1,1% після ТХЕ і з 0,5% після ЛХЕ до 0% при ЛХЕ з бактеріофагальною терапією.

Файли

Схожі дисертації