Фещук О. Є. Клінічно-генетичні особливості бронхіальної астми у дітей залежно від стану неспецифічної гіперсприйнятливості бронхів

Об’єкт - гіперсприйнятливість бронхів у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму; мета - удосконалення індивідуалізованої терапії бронхіальної астми у школярів при виразній та помірній гіперсприйнятливості бронхів, ба-зуючись на клінічно-параклінічних особливостях захворювання та враховуючи предикторну роль поліморфізму генів GSTM1, GSTT1 та eNOS; методи - загально-клінічні, імунологічні, алергологічні, спірометричні, індукції харкотиння, цитологічні, біохімічні, молекулярно-генетичні, статистичні; результати - отримані нові дані щодо ефективності ліку-вання школярів, залежно від делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 та мутацій eNOS; встановлено вплив де-леційного поліморфізму генів ферментів ІІ фази біотрансформації ксенобіотиків GSTT1, GSTM1 та мутацій eNOS на варіант бронхіальної гіперсприйнятливості (виразна гіперсприйнятливість дихальних шляхів у 2,6 рази частіше реєструвалась у хворих за наявності делецій у вказаних генах), а також на характер відповіді на дезобструктивну та контролюючу терапію школярів, хворих на бронхіальну астму; продемонстрована доцільність визначення у цих дітей варіанту гіперсприйнятливості бронхів, з урахуванням поліморфізму генів ферментів ІІ фази детоксикації ксенобіотиків GSTM1, GSTT1 та мутацій eNOS для обгрунтування та розробки індивідуалізованих підходів до лікування; рекомендовано використовувати діагностичну констеляційну таблицю для верифікації виразної бронхіальної гіперсприйнятливості, за неможливості проведення спірографічного дослідження у дітей.