Романчук К. Ю. Персоналізація фармакотерапії та її прогнозування у хворих на хронічний гепатит С

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U002434

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.13 - Інфекційні хвороби

06-06-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 05.600.04

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Анотація

Дисертаційна робота здобувача присвячена дослідженню прогностичної ролі поліморфних варіантів генів IL-28B та IFNL4 щодо ефективності противірусної терапії у хворих на хронічний гепатит С. У дисертаційній роботі наведене визначення предикторів ефективності противірусної терапії у хворих на ХГС на основі оцінки клініко-біохімічних, серологічних, молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних (rs 12979860 поліморфізм гена IL-28B та ss 469415590 поліморфізм гена IFNL4) показників та морфологічних змін у тканині печінки. На основі комплексного обстеження були визначені клінічні особливості перебігу ХГС у залежності від носійства різних комбінацій алельних варіантів генів IL-28B та IFNL4. З'ясовано, що у хворих на ХГС С/С генотип гена IL-28B зустрічався в 1,54 рази рідше, ніж у здорових осіб. Хворі з Т/Т генотипом гена IL-28B у 1,98 рази частіше скаржилися на підвищену втомлюваність, ніж носії С/С генотипу. Наявність телеангіектазій у 2,4 рази частіше виявлялися при С/Т генотипі гена IL-28B, ніж при С/С. Доведено, що при носійстві С/С генотипу гена IL-28B спостерігаються вищі показники цитолізу, холестазу та низький рівень початкового вірусного навантаження. Носії С/Т генотипу мали в 1,55 та 1,11 рази вищий рівень ?-фетопротеїну порівняно з Т/Т та С/С генотипами. Найбільша кількість хворих з мінімальною некрозапальною активністю в тканині печінки були носіями Т/Т генотипу гена IL-28В, частка яких в 2,02 рази більша порівняно з носіями С/С генотипу. Була проведена оцінка ефективності комбінованої противірусної терапії ХГС у залежності від різних комбінацій алельних варіантів генів IL-28B та IFNL4. Встановлено, що СВВ досягалась у 3,03 рази частіше у хворих на ХГС, які були носіями ТТ/ТТ генотипу гена IFNL4, ніж у носіїв ?G/?G генотипу. СВВ в 1,9 та 3,2 рази частіше досягалась у носіїв С/С генотипу гена IL-28B порівняно з хворими на ХГС, що були носіями С/Т та Т/Т генотипів. На основі розробленої МСМС моделі встановлена прогностична вірогідність досягнення СВВ у хворих на ХГС за генетичними та клінічними детермінантами.

Файли

Схожі дисертації