Міщенко Т. В. Хронобіологічні аспекти розвитку метаболічного синдрому при гіпопінеалізмі (експериментальне дослідження)

1.Об’єкт дослідження: гіпопінеалізм, хронобіологічні аспекти метаболічного синдрому (МС). Мета дослідження: встановити динаміку циркадних ритмів показників окремих складових МС за наявності гіпопінеалізму, індукованого тривалим цілодобовим освітленням, та дослідити можливість корекції визначених проявів симптомокомплексу шляхом відновлення природного світлового режиму окремо або в поєднанні з курсовим введенням мелатоніну. Методи дослідження та апаратура: фізіологічні, біохімічні, імуноферментні, гістологічні, морфометричні, інструментальні, статистичні; світловий мікроскоп фірми «Primo Star-5», мікрометр МОВ 1-16х, аналізатор Stat Fax 3200 («Avarenes», США). Теоретичні і практичні результати: одержані дані є підґрунтям для визначення гіпопінеалізму одним із чинників розвитку МС. Результати дослідження підтверджують доцільність проведення добового моніторингу глікемії та артеріального тиску за наявності гіпопінеалізму з метою виявлення порушень обміну вуглеводів, асоційованих із МС, на ранніх етапах їх розвитку. Наведені в роботі дані слід розглядати як теоретичне обґрунтування доцільності клінічного застосування препаратів мелатоніну в хворих із МС, що розвивається на тлі гіпопінеалізму. Створено апарат для вимірювання артеріального тиску в кролів незалежно від умов освітлення. Новизна: встановлено, що гіпопінеалізм, індукований тривалим цілодобовим освітленням, викликає розвиток основних складових МС: інсулінорезистентності, абдомінального ожиріння та артеріальної гіпертензії. Вперше визначено, що на тлі тривалого гіпопінеалізму відбувається інверсія (яка змінюється нівелюванням) добового ритму концентрації глюкози в крові та нівелювання циркадного ритму інсулінемії. Пріоритетними є результати досліджень, які вказують на наявність гіперглікемії вночі, задовго до того, як вона проявляється вдень. Доповнено наукові дані щодо застосування замісної терапії мелатоніном за умови гіпопінеалізму. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджено на кафедрі молекулярної та медичної біофізики Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Отримано 2 патенти України на корисну модель: № 83426, № 86828. Галузі використання: ендокринологія.