Яровенко В. В. Удосконалення методу екстракорпорального кровообігу при операціях на відкритому серці

Дисертацію присвячено обґрунтуванню, дослідженню та впровадженню в клініку оптимальних варіантів перфузійного забезпечення операцій при корекції набутих вад серця, що засновані на змінах колоїдної складової перфузату у вигляді розчину желатину або ГЕКу 130/0,4 та наявності або відсутності під час ШК ультрафільтрації крові. Робота ґрунтується на дослідженні 117 хворих. Встановлено, що гемодилюція та охолодження, незалежно від складу перфузату, знижує рівні DO2, VO2, O2ER, кількість лейкоцитів та гранулоцитів. Після припинення ШК завдяки корекції набутої вади серця вони подібно збільшуються. Встановлено, що вираженість запальної відповіді залежить від якісного складу перфузату та наявності або відсутності УФ. На тлі желатину її активність не зменшувалася. Включення до складу перфузату розчину ГЕКу 130/0,4 забезпечувало незначне зменшення запальної відповіді, тоді як приєднання до ШК УФ забезпечувало протизапальну дію внаслідок достовірного зниження рівня IL 6 та зростання IL 10. УФ на тлі ГЕКу 130/0,4 забезпечувала максимальне зниження запальної відповіді. Клінічно це проявлялося зменшенням тривалості ШВЛ, кількості хворих, які потребують інотропної підтримки, зниженням тривалості лікування у ВАІТ на 18,4% та середньої тривалості лікування у стаціонарі - на 28,3%.