Тиха Т. О. Феномен літературної готики в Німеччині доби романтизму.

Об'єкт дослідження - готичні твори німецькомовних письменників Ґ. А. Бюрґера, Л. Уланда, Й. фон Айхендорфа, Й. А. Апеля, Й. П. Гебеля, Г. Д. Цшокке, А. фон Арніма, Л. Тіка, Е. Т. А. Гофмана, В. Гауфа, К. Г. Шпіса, С. Альбрехт, Й. А. Ґляйха. Мета дослідження - з'ясування словесно-естетичних якостей, етико-філософських характеристик та художньо-онтологічних рис, закономірностей становлення й еволюції німецької літературної готики кінця XVIII - першої третини XIX ст. Використано методи порівняльно-типологічного, структурно-семантичного, герменевтичного та інтертекстуального літературознавчого аналізу. Вперше в українській германістиці простежено специфіку утілення майстрами художнього слова невичерпної за своїми багатозначними загадково-містичними сенсами готико-романтичної картини світу у різних жанрових формах - віршових творах, новелістиці й романістиці. Виявлено широкий спектр створених німецькими романтиками готичних міфологем, досліджено особливості художніх технік, які дозволяють транспонувати сюжет у сферу ірраціонального, та конкретизовано характер зв'язків німецької готичної словесної традиції епохи романтизму із загальноєвропейською. Сфера використання - навчальний процес.