Олешко Ю. Л. Староукраїнська проповідь XVII ст. у комунікативно-когнітивному вимірі.

У дисертації застосовано комунікативно-когнітивний підхід до вивчення староукраїнської проповіді XVII ст. Здійснено комплексне дослідження дискурсивних особливостей староукраїнського проповідницького дискурсу XVII ст. Проповідь (казання) староукраїнського періоду потрактовано як різновид інституційного релігійного дискурсу, що визначає специфіку цього типу дискурсу. Проаналізовано специфіку адресантності та адресатності і реалізації мовленнєвих стратегій і тактик впливу в проповіді. Схарактеризовано казання як нову дискурсивну практику, що засвідчила зміну принципів дискурсивної діяльності в XVII ст. Системно досліджено проповіді XVII ст. (святкові, воєнні, погребальні), виявлено дифузність проповідницького й агіографічного жанрів. Розкрито інтерактивну природу проповіді за характерними смисловими домінантами, зреалізованими в категоріях дейксису, оптативності та метадискурсу. Встановлено відповідність їх реалізації до тематичного спрямування дискурсу, з'ясовано комунікативно-когнітивну зумовленість виправлень в рукописних казаннях.