Ню Н. . Одночастинність як теоретична та історична категорія музикознавства.

Робота присвячена осмисленню одночастинності як категорії теоретичного і історичного музикознавства. Одночастинність - це теоретична формотворна система, що історично саморозвивається, вбирає усі можливі розвиваючі тенденції мелодики, гармонії, ритму, фактури. У роботі характеризується самостійна одночастинна форма з різними внутрішніми формотворними наповненнями, якою користується величезна кількість композиторів в усі епохи і в усіх країнах. Формується теоретична концепція спадкоємності формотворних систем наповнення одночастинності; уперше одночастинність розглядається з позиції історичного музикознавства. Вибудовується історична ієрархія - вертикаль формотворного наповнення одночастинності: від простих до вищих форм.