Косарчук О. В. Радіологічна ефективність агрохімічних контрзаходів в умовах Українського Полісся на пізній фазі радіаційних аварій

Представлено результати радіологічної ефективності застосування мінеральних добрив (NPK) на пізній фазі аварії на Чорнобильській АЕС. Установлено, що на радіоактивно забруднених чорноземних ґрунтах застосування мінеральних добрив не приводить до достовірного зниження радіоактивного забруднення вегетативної маси кормових культур на пізній фазі Чорнобильської аварії. На дерново-підзолистих і торфових ґрунтах застосування мінеральних добрив як складової частини комплексу протирадіаційних заходів залишається ефективним засобом і в теперішній час. Радіологічна ефективність застосування мінеральних добрив залежить від співвідношення N:K. Проведено вегетаційні дослідження щодо встановлення радіологічної ефективності контрзаходів, зокрема внесення меліорантів у комплексі (пісок + зола), спрямованих на зменшення біологічної доступності вегетативною масою кормових культур 137Cs у ґрунті для засвоєння рослинами. За отриманими експериментальними даними питомої активності 137Cs у фітомасі рослин установлено інтенсивність накопичення 137Cs кормовою культурою кострицею червоною (Festuca rubra L.) при внесенні різних доз і комбінацій меліорантів та їхній вплив на коефіцієнт накопичення (Кн) 137Cs. Показано високу радіологічну ефективність запропонованих контрзаходів на пізній фазі аварії. Застосування апробованих контрзаходів є доцільним, оскільки пісок і зола є меліорантами місцевого походження. Пісок знаходиться на незначній глибині (30-50 см) безпосередньо під шаром торфу, що виключає затрати на його закупівлю та доставку до місця внесення.