Сухобрус Л. С. Сполучення юкстапозитного типу в російській мові: принципи опису.

Об'єкт - юкстапозитні сполучення російської мови як полівербальні реалізації номінатем, передусім типу "слово, поширене залежною повнозначною лексемою, яка виконує роль семного конкретизатора". Мета - визначення номінативного статусу й розробленні моделей структурного й ономасіологічного опису сполучень юкстапозитного типу російської мови, що виникли як полівербальні еквіваленти слів і тому функціонально й семантично їм тотожні. Методи - описовий, структурний, дистрибутивний аналіз, аналіз словникових дефініцій, ономасіологічний аналіз, трансформаційний й компонентний аналіз, прийом формалізації. Побудовано ономасіологічну класифікацію юкстапозитних сполучень російської мови на основі використання поняття номінатеми як базової номінативної одиниці мови та констатації наявності двох типів мотивації - зовнішньої (мотивації однієї номінатеми іншою) та внутрішньої (мотивації номінатемою її мовленнєвих модифікацій - глос). Номінатемний підхід до опису юкстапозитів дав змогу виділити полівербальні та вербальні дублети основної номінативної одиниці мови. Полівербальні реалізації номінатем типу "слово, поширене залежною повнозначною лексемою в ролі семного конкретизатора" здатні піддаватися юкстапозиції, номіналізації й лексикалізації й складають три види залежно від комплексу процесів їх закріплення в мові й функціонування в мовленні. Дослідження побудовано на базі двох основних методик: методики ономасіологічного опису сполучень юкстапозитного типу російської мови та методики опису процесу юкстапозиції. На основі розроблених моделей описано номінатеми типу "слово, поширене залежною повнозначною лексемою в ролі семного конкретизатора" в російській мові. Сфера - навчальний процес, укладання словників.