Чернявська І. В. Модифікуючий вплив воглібозу на показники вуглеводного обміну у осіб з порушенням толерантності до глюкози і високим серцево-судинним ризиком

У дисертації наведено нове вирішення актуального завдання клінічної ендокринології - обґрунтовано підхід до вибору методу профілактики ЦД 2го типу на основі вивчення клінічної ефективності і переносимості воглібозу в осіб з ПТГ і високим ССР. Встановлено, що антигіперглікемічна терапія із застосуванням воглібозу впродовж шести місяців в поєднанні з немедикаментозним лікуванням сприяє значущому зниженню рівня постпрандіальної гіперглікемії, рівня глюкози натще, індексу НОМА-IR в осіб з ПТГ і різним рівнем серцево-судинним ризиком. У 82,2% пацієнтів за результатами лікування досягнуто нормальний рівень глікемії через 2 години під час ГТТ. Терапія воглібозом в добовій дозі 0,6 мг в поєднанні з немедикаментозним лікуванням призводить до достовірного зниження маси тіла, ІМТ і ОТ в осіб з ПТГ і з високим ССР. Ефективність додаткового призначення воглібозу в поєднанні з немедикаментозним лікуванням в осіб з ПТГ і різним рівнем ССР підтверджується позитивною достовірною динамікою зниження основних показників серцево-судинного ризику за шкалою SCORE. Встановлено високу кореляційну залежність між ССР за шкалою SCORE та ризиком розвитку ЦД 2-го типу за шкалою FINDRISС.