Солонович О. С. Когнітивні функції у проміжному та віддаленому періодах легкої черепно-мозкової травми (нейрофізіологічні та нейропсихологічні критерії)

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання в галузі неврології - визначено об'єктивні критерії когнітивних порушень у пацієнтів в проміжному та віддаленому періодах легкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) на основі нейропсихологічного та нейрофізіологічного дослідження, запропоновано можливі предиктори таких порушень. В основу роботи покладено клініко-неврологічне, нейрофізіологічне та нейропсихологічне дослідження 70 пацієнтів, що перенесли легку ЧМТ, 45 пацієнтів, що перенесли повторну легку ЧМТ, та 40 практично здорових добровольців такого ж віку - контрольна група. Всього обстежено 155 осіб у віці від 16 до 42 років, серед яких було 36 жінок та 119 чоловіків. Визначено, що при ЧМТ легкого ступеня в проміжному та віддаленому періодах найбільш часто з когнітивних функцій страждають оперативна пам'ять, увага та відстрочене відтворення. Тривога, депресія та астенія несприятливо впливають на перебіг відновного періоду у пацієнтів з легкою та повторною легкою ЧМТ. Результати нейропсихологічного тестування (НПТ) достовірно корелюють із показниками когнітивних викликаних потенціалів (КВП): зниженням амплітуди та збільшенням латентності КВП Р300 (p<0,05). З КЕЕГ показників найбільше значення мають зміни частоти і амплітуди альфа-ритму, його просторової представленості; посилення дифузної повільнохвильової активності (в зоні максимальної вираженості індекс більше 30 %), посилення бета-активності. За допомогою метода бінарної логістичної регресії визначено чинники ризику, асоційовані з розвитком патології когнітивних функції у пацієнтів з легкою ЧМТ - предиктори когнітивних порушень. Ключові слова: легка черепно-мозкова травма, когнітивні порушення, діагностика, когнітивні викликані потенціали, кількісна електроенцефалографія.