Об'єкт дослідження: Резистентна есенціальна артеріальна гіпертензія та псевдорезистентна артеріальна гіпертензія. Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію на підставі оптимізації комплексної антигіпертензивної терапії в практиці сімейного лікаря. Методи дослідження: клінічні (аналіз скарг, даних анамнезу та об'єктивних клінічних показників, рівнів офісного артеріального тиску, опитувальників прихильності до лікування, анкет оцінки якості життя), інструментальні (ехокардіографія, електрокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, домашнє моніторування артеріального тиску, офісне моніторування артеріального тиску); лабораторні (загальний аналіз крові та сечі, рівень креатиніну плазми крові, ліпідів, глюкози тощо). Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дозволило удосконалити ефективність лікування хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію на підставі оптимізації комплексної антигіпертензивної терапії в практиці сімейного лікаря. Доповнено раніше отримані дані щодо більш значущих клініко-функціональних порушень у хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію порівняно з пацієнтами з псевдорезистентною артеріальною гіпертензією, доведено, що більшість цих пацієнтів має дуже високий сумарний серцево-судинний ризик. Дисертаційне дослідження дозволило розробити та науково обґрунтувати новий метод диференційної діагностики резистентної есенціальної артеріальної гіпертензії і псевдорезистентної артеріальної гіпертензії, що допомогло скоротити терміни до призначення адекватної оптимальної антигіпертензивної терапії цим хворим. Дослідження підтвердило ефективність застосування урапідилу в комплексній терапії хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію, що проявлялось у більш значному зниженні артеріального тиску при меншій кількості побічних ефектів порівняно з групою пацієнтів, які отримували три препарати у максимально переносимих дозах. Доповнені відомі дані щодо позитивного впливу бісопрололу на артеріальний тиск та клінічний перебіг резистентної есенціальної артеріальної гіпертензії, серцевий больовий синдром, порушення серцевого ритму у хворих з коморбідною серцево-судинною патологією. Вперше доведено, що визначення індивідуальної чутливості пацієнта до антигіпертензивних препаратів (на прикладі визначення чутливості до бісопрололу, патент України № 89581) дозволяє оптимізувати комплексну антигіпертензивну терапію при резистентній есенціальній артеріальній гіпертензії, досягати цільового рівня артеріального тиску, збільшити прихильність до лікування пацієнтів при меншій кількості побічних ефектів. Результати дослідження вперше показали, що застосування бісопрололу у комплексній антигіпертензивній терапії, до якого у пацієнтів є чутливість, дозволяє досягти майже аналогічного впливу на артеріальний тиск у хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію, як і додавання урапідилу, у якого в інструкції до застосування є лікування резистентної артеріальної гіпертензії. Аналіз віддалених результатів досліджень дозволив вперше науково обґрунтувати оптимальну частоту (4 рази на рік) амбулаторного контролю перебігу захворювання у хворих на резистентну есенціальну артеріальну гіпертензію, що сприяє збереженню втричі більшої прихильності до лікування цих пацієнтів.
