Висоцький В. І. Особливості ураження травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів та тактика їх ведення в практиці сімейної медицини

Дисертація присвячена підвищенню ефективності ранньої діагностики та тактики інтегрованого ведення ВІЛ-інфікованих пацієнтів лікарями загальної практики-сімейної медицини шляхом з’ясування особливостей перебігу ВІЛ-інфекції за наявності коморбідної патології органів травної системи та створення алгоритму надання медичної допомоги таким хворим. У дослідженні встановлено, що частота виявлення патології травної системи збільшується в міру прогресування ВІЛ-інфекції: у пацієнтів з ІІ, ІІІ та ІV клінічними стадіями вона спостерігалась достовірно частіше, ніж у пацієнтів з І клінічною стадією: патологія травної системи виявлена у 43 (45,7 %) пацієнтів з І клінічною стадією, р> 0,05, у 30 (83,3%) з ІІ клінічною стадією, р <0,05, у 69 (90,8%) з ІІІ (р <0,05) і у 115 (81,0%) з ІV клінічною стадією, р <0,05. Достовірно частіше патологія травної системи поєднувалась з туберкульозом, кандидозом, хворобами нирок і ВІЛ-енцефалопатією та мала комбінований характер із залученням до патологічного процесу двох та більше органів. Клініко-лабораторні ознаки патології травної системи у ВІЛ-інфікованих пацієнтів включали наявність симптомів астеновегетативного і диспептичного синдромів, зниження маси тіла, низький рівень СD4 + лімфоцитів і вірусного навантаження на тлі АРТ. Крім того, для коморбідного перебігу ВІЛ-інфекції та патології з боку органів травної системи були характерні більш глибокі зміни загальноклінічних і біохімічних показників крові, зокрема, більш виражена анемія і лейкопенія, більш виражене підвищення активності печінкових ферментів (АЛТ і ГГТП). При наявності патології травної системи достовірно частіше спостерігалися прояви побічної дії АРТ – гематотоксичность, відсутність імунологічної відповіді, ліподисторофія, диспептичний синдром, заміни схем та перерви в АРТ. Результати анкетування лікарів загальної практики-сімейної медицини і лікарів вузьких спеціальностей, в тому числі лікарів-інфекціоністів, виявили недостатній зворотній зв’язок між закладами ПМД та спеціалізованими службами СНІДу, низький рівень їх орієнтації з питань комплексного надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам із супутніми захворюваннями органів травної системи. Розроблено та запропоновано до впровадження алгоритм інтегрованого ведення ВІЛ-інфікованих пацієнтів із коморбідною патологією ТС для забезпечення надання всебічної, продовженої, координованої та орієнтованої на пацієнта медичної допомоги закладами ПМД в інтеграції із спеціалізованими закладами вторинного рівня медичної допомоги та попередження випадіння пацієнтів внаслідок патології ТС із системи отримання постійного антиретровірусного лікування.