Дисертація спрямована на вирішення актуального питання в ПМД оптимізації профілактики ССЗ у хворих на ПсА шляхом розробки алгоритму оцінювання традиційних та додаткових факторів серцево-судинного ризику для удосконалення ранньої діагностики атеросклеротичного ураження у пацієнтів даної групи в ПМД.
У нашому дослідженні прийняли участь 80 хворих на псоріатичний артрит та 20 практично зорових осіб. Серед них 60 пацієнтів, хворих на ПсА, віком від 18 до 44 років, середній вік яких склав 39,62±5,8 роки (28 (46,66%) жінок та 32 (53,33%) чоловіків), і порівнювана за демографічними показниками група 20 хворих на ПС (група порівняння) 32,3±5,63 роки (8 (40%) жінок та 12 (60%) чоловіків) відповідно. Група контролю включала11 жінок (55%) та 9 чоловіків (45%), середній вік 32,3±5,63 відповідно. Тривалість ПсА коливалась від 3 до 20 років. Ретроспективно проведено аналіз даних медичних карт хворих на ПсА з визначенням середнього рівня СРБ.
Було встановлено, що у пацієнтів з ПсА вираженість атеросклеротичного ураження була більш помітною порівняно з пацієнтами з ПС та контрольною групою (профілі ФР були однаковими).
У пацієнтів групи ПсА рівні СРБ, ФГ, IL-10, IL-17, СК, ТКІМ та частота АБ були вірогідно вищими ніж у хворих на ПС та в групі контролю, що може вказувати на патогенетичний зв'язок додаткових ФР з розвитком атеросклеротичного процесу.
Наукова новизна роботи полягає у вирішенні актуальної наукової задачі первинної медичної допомоги щодо оптимізації профілактики серцево-судинних ускладнень та удосконалення прогнозування серцево-судинних ускладнень (захворювань) у хворих на ПсА шляхом вивчення доплерографічних особливостей магістральних та периферичних артерій з визначенням сурогатних маркерів атеросклерозу.
Автором вперше в Україні проведено дослідження особливостей профілю традиційних і додаткових ФР ССЗ у хворих ПсА, визначено взаємозв’язки традиційних ФР із перебігом імуно-запального процесу та їх роль в атерогенезі у даного контингенту хворих.
Виділено 9 найбільш значимих ФР (традиційних і додаткових) для ризику асимптомного атеросклерозу (ЗХС, ХС ЛПНЩ, SCORE, ХС ЛПВЩ, PASI, СРБ (середній рівень за 2 роки), рівень сечової кислоти сироватки крові, DAS 28, куріння (будь-коли за останні 10 років)).
Вперше розроблено рекомендації щодо скерування на УЗД СА пацієнтів з раннім ПсА в рамках ПМД сімейним лікарем.
Вперше визначена роль та вплив ІЛ-10 та ІЛ-17 на стан судинної стінки та їх взаємозв’язок з іншими ФР ССЗ у хворих на ПсА.
Вперше в Україні за допомогою методів математичного прогнозування було розроблено та обґрунтовано алгоритм бального прогнозування ймовірності розвитку асимптомного атеросклеротичного враження сонних артерій у хворих на ПсА (Патент України № 140327 МПК (2020.01) А61В8/00). На його основі запропоновано алгоритм уточнення серцево-судинного ризику у хворих на ПсА, на основі показників традиційних ФР (тютюнопаління, показники ліпідного обміну) да додаткових ФР (СРБ, СК, DAS28) незалежно від віку та статі, що дозволяє виділити групи хворих із підвищеним серцево-судинним ризиком для подальшого застосування профілактичних програм та призначений для пацієнтів з ПсА без підтверджених ССЗ та ризиком < 5% за шкалою SCORE.
При веденні хворих на ПсА в ПМД рекомендовано проведення визначеня ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ у всіх хворих на ПсА молодого віку, як найшвидше від початку захворювання з подальшим моніторингом та /або призначенням ліпідзнижуючої терапії залежно від початкового рівня з метою попередження ССЗ. Пацієнтам за наявності підвищення ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ рекомендувати проводити УЗД СА для об’єктивізації стану сонних артерій і раннього початку медикаментозних профілактичних заходів. Частоту повторних обстежень визначати відповідно до ступеню активності основного захворювання, ефективності базисної терапії та комплаенсу пацієнта. Пацієнтам з та високим середнім рівнем СРБ (за 2 роки) або пацієнтам у яких СРБ не знижується на фоні проведення базисної терапії (як маркер субклінічного запального процесу) рекомендувати проводити УЗД СА та визначати показники ліпідного обміну при першому візиті до лікаря ПМД з метою раннього початку профілактичних заходів, медикаментозної терапії та надалі рекомендувати моніторинг стану СА шляхом проведення УЗД СА кожні 6 місяців.
Практичні рекомендації щодо профілактики розвитку асимптомного атеросклеротичного ураження СА у хворих на ПсА в первинній медичній допомозі було розроблено на основі розробленого способу прогнозування ймовірності розвитку асимптомного атеросклеротичного ураження СА у хворих на ПсА.
Застосування комплексного оцінювання традиційних та додаткових факторів ризику ССЗ та проведення прогнозування ймовірності розвитку асимптомного атеросклеротичного ураження СА у хворих на ПсА молодого віку дозволить оптимізувати виявлення пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком і покращити точність оцінювання стану серцево-судинної системи лікарем ЗПСЛ для подальшого застосування профілактичних та/або лікувальних заходів.
