Коваль Д. В. Обґрунтування нових підходів до ранньої метафілактики сечокам'яної хвороби з врахуванням біологічних властивостей чинників інфекційного ґенезу.

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної урології - підвищенню якості лікування хворих на сечокам'яну хворобу, ускладнену гострим пієлонефритом, шляхом визначення ролі чинників інфекційного ґенезу у розвитку як запального процесу нирок, так і каменеутворення і вдосконаленню, відповідно до біологічних властивостей збудників, схеми лікування.У роботі представлено результати клініко-лабораторних та мікробіологічних досліджень, виконаних 132 хворим на калькульозний пієлонефрит до та після оперативного лікування з видалення конкрементів. Визначено хімічну структуру конкрементів методом рентген - структурного аналізу і співставлено зі спектром виявлених мікроорганізмів. Вдосконалено схеми ранньої метафілактики сечокам'яної хвороби (СКХ) та запального процесу нирок з врахуванням біологічних властивостей збудників.Встановлена взаємозалежність між мінеральним складом видалених конкрементів та видовим спектром бактерій, виділених із сечі обстежених хворих.Доведено, що одним із провідних факторів ризику розвитку СКХ є показник рН сечі, який чітко розмежовує процеси преципітації каменеутворюючих солей за їх фізико - хімічними показниками.Відповідно до отриманих результатів розроблена й застосована двох етапна схема лікування хворих на уреаплазмоз з метою ранньої метафілактики каменеутворення, що включала після проведеної АБ терапії, згідно існуючим протоколам, додаткове застосування доксицикліну, антимікотика, імунотерапію рідкими імуноглобулінами людини (Уреаплазма-імун) та пробіотика як per os, так і per vaginum, що дало 94,1% позитивного ефекту.