Мочульська О. М. Клініко-патогенетичне обґрунтування індукції імунологічної толерантності на фоні проведення специфічної імунотерапії в дітей, хворих на атопічний дерматит.

Дисертація присвячена вивченню клініко-імуно-морфологічних особливостей перебігу атопічного дерматиту у дітей. Встановлено, що зміни клітинного імунітету проявляються на всіх рівнях – кількісному (дисбаланс між окремими субпопуляціями Т- і В-лімфоцитів) і функціональному (порушення в диференціюванні Т-лімфоцитів та профілю їх цитокінової секреції): зменшення концентрації загальної популяції Т-лімфоцитів (CD3), зростання Т-лімфоцитів хелперів (CD4), зниження Т-лімфоцитів супресорів (CD8), зростання імунорегуляторного індексу (CD4/CD8), зростання В-лімфоцитів (CD19) та Т-лімфоцитів натуральних кілерів (CD16), зниження концентрації IL-2 та зростання IL-4, IL-6, IL-10. Зміни гуморального імунітету проявляються зниженням концентрації IgA, зростанням IgЕ та IgG в крові. Концентрація загального IgE та гістаміну сироватки крові у дітей з атопічним дерматитом є чутливими системними біомаркерами сенсибілізації, активності алергічного запалення і взаємозалежать від тяжкісті клінічного перебігу захворювання. Розширено уявлення про фактори ризику виникнення алергії. Отримано нові дані щодо спектру алергізації у дітей з атопічним дерматитом. Розроблено, патогенетично обґрунтовано та клінічно доведено ефективність комплексного лікування з поєднаним застосуванням алерген-специфічної імунотерапії та пролонгованого курсу пробіотиків при атопічному дерматиті у дітей.