Шарлай К. Ю. Оптимізація аналгоседації у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою.

Дослідження присвячене порівняльному вивченню ефектів комбінації препаратів для аналгоседації як компоненту інтенсивної терапії хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою в післяопераційному періоді. Обстежено 80 пацієнтів з діагнозом тяжка черепно-мозкова травма, які після проведення ургентної краніотомії надходили до відділення інтенсивної терапії. На основі вивчення показників напруженості стресорних реакцій: динаміка концентрації маркерів стресу (інсуліну, кортизолу, глюкози, індексу НОМА); напруженості аутоімунних реакцій: динаміка концентрації аутоантитіл до мозкових антигенів (основного білка мієліну, білка S-100, нейроспецифічні енолази, загального мозкового антигену), а також швидкості відновлення свідомості, тривалості ШВЛ і летальності, проведено аналіз ефективності використання різних схем аналгоседції у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою в післяопераційному періоді. Отже використання дексмедетомідіну як компоненту аналгоседації мало достовірні переваги перед комплексом аналгоседації без його використання при проведенні інтенсивної терапії у пацієнтів з тяжкою ЧМТ у післяопераційному періоді.