Бурак А. Є. Оптимізація діагностики та лікування хворих на гостру спайкову непрохідність тонкої кишки

Дисертаційна робота присвячена результатам хірургічного лікування хворих на гостру спайкову непрохідність тонкої кишки шляхом оптимізації діагностики стадійності захворювання, вивчення рівня внутрішньочеревного тиску і на цій основі визначення показань до вибору методу хірургічного лікування та ведення післяопераційного періоду. Встановлено, що гостра спайкова непрохідність тонкої кишки у стадії компенсації супроводжується розвитком внутрішньочеревної гіпертензії І ступеня у 73,9 % хворих, а у стадії декомпенсації – внутрішньочеревної гіпертензії ІІ ступеня у 79,8 % хворих, що має найвищу чутливість та діагностичну точність у цих стадіях відповідно. Розроблений алгоритм хірургічної тактики у хворих на гостру спайкову непрохідність тонкої кишки із врахуванням внутрішньочеревного тиску дозволив оптимізувати діагностику стадійності захворювання, показання до вибору методу хірургічного лікування у поєднанні із застосуванням запропонованих методик післяопераційного лікування таких хворих, що забезпечило зниження частоти гнійно-септичних ускладнень на 5,9 % та рівня післяопераційної летальності на 5,8 %.