Штонда Д. В. Діагностика і лікування перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба

У дисертації вивчено динамічні зміни кісткової тканини скелету та стегнової кістки навколо ніжки ендопротеза протягом 5-10 років після тотального безцементного ендопротезування кульшового суглоба методом двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії в 40 пацієнтів залежно від віку пацієнта та терміну післяопераційного періоду. За допомогою імітаційного комп'ютерного 3D-моделювання теоретично обґрунтовано доцільність диференційованого підходу до планування та виконання остеосинтезу перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба різними типами імплантів, проведено вивчення стабільності металоостеосинтезу даного типу переломів в умовах збереженої якості кісткової тканини стегнової кістки й остеопорозу. На основі комп'ютерних розрахунків представлено біомеханіку взаємодії моделей "ніжка ендопротеза - стегнова кістка" та "ніжка ендопротеза - кісткові фрагменти - фіксатор" при осьовому навантаженні кінцівки середньостатистичною вагою тіла людини (750 Н). У клінічному розділі роботи виконано порівняння ефективності традиційних і удосконалених методів лікування перипротезних переломів стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба. Проаналізовано результати лікування 67 хворих на перипротезні переломи стегнової кістки після ендопротезування кульшового суглоба, що виконувалося на клінічних базах кафедри ортопедії і травматології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика в київських міських клінічних лікарнях № 6 і № 8 у період з 2009 по 2017 роки.