Федорюк Л. В. Концепт смерть в українській когнітивно-мовній картині світу : структура, статика і динаміка

Дисертацію присвячено дослідженню мовної репрезентації концепту смерть, який є важливим елементом культури будь-якої національно-культурної спільноти, бере участь у формуванні культурних норм. Концепт розглянуто як когнітивний та лінгвокультурологійний феномен. Встановлено такі інваріантні ознаки концепту: 1) мінімальна одиниця людського досвіду в його ідеальному уявленні; 2) експлікованість словом; 3) польова організація; 4) основна одиниця опрацювання, збереження й передавання інформації; 5) "розмитість" меж; 6) культурна й соціальна маркованість; 7) співвідношення універсального й індивідуального компонентів.Концепт смерть кваліфіковано як абстрактну, номіновану, актуальну, складну (багаторівневу), парну (має антонімічну пару ? життя), універсальну, стійку, споконвічну, телеонімну одиницю. Визначено мотиваційний, поняттєвий, образний, символьний, ціннісний, асоціативний складники досліджуваного концепту у свідомості носіїв української мови (на ґрунті аналізу лексикографічних джерел, результатів асоціативного експерименту й дискурсивного аналізу українського художнього дискурсу). Застосовано шестиетапний аналіз концепту смерть, який поєднує когнітивний та лінгвокультурологійний підходи до його інтерпретації.