Македонська І. В. Особливості розвитку і перебігу епілепсії у дітей, що народилися недоношеними з екстремально низькою вагою тіла

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування дітей, хворих на епілепсію народжених недоношеними, на підставі комплексного обстеження, довготривалого спостереження та визначення критеріїв несприятливого перебігу захворювання. В динаміці були обстежені та знаходилися під довготривалим спостереженням 100 недоношених дітей, хворих на епілепсію (Х - 68; Д - 32), з яких 50 (Х - 36; Д - 14), народжених вагою до 1000 грамів (ЕНВТ), 50 (Х - 32; Д - 18), народжених вагою від 1000 до 2500 грамів (НД). Встановлено, що відсоток резистентної до лікування епілепсії у хворих дітей, які народилися недоношеними з ЕНВТ, значно перевищує цей показник у НД, які народилися з вагою більшою за 1000 г (46 % проти 32 %). На основі аналізу клініко-анамнестичних даних був виведений показник відношення ризиків (ВР). Результати обчислень свідчать, що серед чинників, що мають найбільший вплив на матерів під час вагітності та пологів, призводять до народження недоношених дітей з ЕНВТ і виникнення у них епілепсії, переважають наступні: токсикоз другої половини вагітності; хронічна фето-плацентарна недостатність; респіраторні інфекції; ускладнений перебіг пологів. Призначення лікування дітям, хворим на епілепсію народженим з ЕНВТ (вибір антиепілептичного препарату; використання моно- або політерапії; режим дозування; тривалість лікування та спостереження) залежить від форми епілепсії, віку дитини, динаміки електроенцефалографічних показників, наявності соматичної патології.